Теоретичні основи музичного виховання

Без музики важко переконати дитину,
яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна,
а це переконання, по суті, є основою емоційної,
естетичної, моральної культури.
Музика є одним із найтонших засобів
спрямування дітей на добро, красу, людяність.

В. Сухомлинський

         На сучасному етапі розвитку українського суспільства значно зріс інтерес до музичного виховання дітей дошкільного віку. І це зрозуміло, адже дитині для пізнання та всебічного розвитку замало тільки людського мовлення – необхідна музика в усіх її проявах, причому, як стверджують психологи, від раннього віку. Це пов’язано з тим, що музика позитивно впливає на роботу мозку покращує емоційний стан, облагороджує почуття, розвиває музичний потенціал, активізує енергетичні процеси організму, спрямовує їх на загальний розвиток та духовне становлення особистості. А ще, за твердженням М. Михайлової, музикою навіть можна змінювати ріст клітин мозку, прискорюючи або уповільнюючи його! Це не може не впливати на розумовий розвиток особистості, формування інтелекту, здібностей.

         З позиції сучасних надбань мистецтвознавчої, психологічної та педагогічної наук, музично-естетичне виховання й навчання дітей дошкільного віку потребує вирішення багатьох художньо-педагогічних проблем. Нагальним серед них є створення нових теоретичних розробок, ефективних методик музичного навчання й виховання, зокрема методик, зорієнтованих на розвиток у дошкільників музичних здібностей, що допоможе знайти можливість ранньої діагностики останніх, сприяти виявленню практичних засобів щодо їх формування, а отже вплине на загальне становлення успішної особистості.

         Серед причин, що гальмують розвиток дітей в освітньому процесі, дослідники зазначають недостатню увагу до здібностей як до предмета цілеспрямованого формування. Це сповна може стосуватися й музичних здібностей, що забезпечують музичну діяльність  особистості. Ще в Давній Греції існувало вчення про зв’язок музики з темпераментом, характером і здібностями людини, а також про вплив музики на емоційну природу та процес виховання особистості: «Витончена грань, що існує між нашим «Я» та зовнішнім світом, легко порушується, та її рівновагу підтримує музика. Вона знімає біль, формує характер та здібності відповідно до ідеалів епохи».

         Зрозуміло, що проблема музичних здібностей пов’язують із належністю певного кола людей до певних соціальних груп. Крізь призму здібностей до музичної діяльності вивчають музичні здібності в психологічному аспекті. Механізми впливу музики на людей досліджують музикознавці (Б. Яворський, Л. Баренбойм, Б. Асаф’єв).

         Педагогічні дослідження музичних здібностей пов’язані з усіма науковими підходами та вбирають найбільш доцільні шляхи, методи формування й розвитку, зокрема в дітей дошкільного віку. Тому важливими для розгляду проблеми формування музичних здібностей у дітей є педагогічні ідеї А. Арісменді, П. Вейса, В. Верховинця, Н. Ветлугіної та багато інших.